У 1953 році Уеслі Макдональд Холдер, радник офісу окружного прокурора Брукліну, вирішив узяти участь в організації Демократичної партії боро та керувати кампанією опозиційного кандидата до муніципального суду. Цим кандидатом був Льюїс С. Флегг-молодший. До слова він переміг, ставши першим темношкірим суддею, обраним у Брукліні. А містер Холдер продовжив організувати низку успішних кампаній, порушивши деякі традиції на цьому шляху та ставши провідником темношкірих політиків у Брукліні. Більш детально про становлення Демократичної партії в Брукліні читайте на brooklyn-yes.com.
Темношкіра політика Брукліну

У наш час містер Холдер, темношкірий чоловік, відомий як «Мак», вважається головним винуватцем перемог темношкірих членів різних зборів, сенатора штату, членів міської ради, суддів цивільного суду та Верховного суду штату та члена Конгресу Ширлі Чізхолм, демократки від Брукліну.
Він керував офісом місис Чізхолм у Брукліні протягом 14 років, відтоді, як керував її кампанією, у результаті якої вона стала першою темношкірою жінкою, обраною до Конгресу.
Сама місис Чізхолм, відома політикиня від Демократичної партії, якось сказала, що «Maк» Холдер зустрічається лише один раз у житті. Годинник і час для нього нічого не значили, розповідала Ширлі, особливо коли він брав участь у якійсь політичній кампанії. Жінка говорить, що він був відповідальним за те, щоб поглядати за її спиною протягом багатьох років, поки вона була у Вашингтоні. Так вона натякала, на те, що на містера Холдера завжди можна було покластися, а ще політикиня прямо говорить, що її успіх теж, багато в чому, можна віднести на його рахунок.
І навіть, коли місис Чізхолм пішла на пенсію, пан Холдер говорив, що він залишить політику, лише тоді, коли йому дозволять. Цю фразу він вимовляв із відчутним акцентом своєї рідної Гаяни.
Він не помилився, судячи із черги політичних кандидатів, що стояли біля його дверей кожного дня, і великої кількості телефонних дзвінків, які він отримував щодня від чинних президентів і претендентів.
Депутат Роджер Л. Грін, демократ від Брукліну, якось пожартував, що він називає його хитрим мангустом. Свого часу саме містер Холдер допоміг Гріну виграти важку боротьбу на первинних виборах у 1980 році. Холдер має глибинні знання про темношкіру політику в Брукліні. Не дарма до нього зверталося дуже багато людей, адже він був джерелом знань відтак усі хотіли отримати від нього пораду та настанову.
Містер «Мак» Холдер

Містер Холдер в окулярах, маючи пряму поставу прибув до Нью-Йорка в 1920 році, щоби приєднатися до руху Маркуса Гарві, який пропагував самовизначення серед темношкірих і закликав їх заснувати власну країну в Африці. Містер Холдер організовував афроамериканців по всій країні й був ув’язнений у Маямі за публічні виступи проти Ку-клукс-клану. Подібна промова, яку він виголосив цього разу в Арканзасі, призвела до його арешту за хуліганство.
Він згадував, що попросив надати адвоката. Та йому сказали, що найближче місце, де це можна зробити — це місто в Оклахомі. Тож «Мак» сам спробував себе захищати. У підсумку його оштрафували на 5 доларів. Перша кампанія була провалена.
Пізніше була перша спроба керувати політичною кампанією в середині 1930-х років, яка теж закінчилася поразкою. Його тодішній кандидат, Семюель Лібовіц, балотувався на посаду окружного прокурора Брукліну й був головним адвокатом у знаменитій справі «Скоттсборо Бойз», у якій дев’ять молодих темношкірих чоловіків були звинувачені в зґвалтуванні двох білих жінок.
Але перемога була все ж таки скоріше правилом, ніж винятком. Можливо, за винятком тих випадків, коли йшлося про спроби пана Холдера самому зайняти певну державну посаду. Під час одного з виборчих перегонів важкий випадок вітряної віспи завадив йому провести передвиборчу кампанію та прикув до ліжка аж до самого дня виборів.
Пан Холдер завжди вірив у те, що темношкірі зможуть контролювати політику Брукліну, якщо подолають свої дрібні розбіжності. Якось відчинивши двері свого офісу перед кількома нетерплячими політичними надіями, які прийшли шукати поради, він додав, що в нього кардіостимулятор з 1979 року, але при цьому він тримає той самий темп, як в молоді роки. Містер Холдер волів продовжувати свою справу, не дивлячись на стан здоров’я, адже політика — це було його життя.
Реформування Бруклінської партії

Відтоді витекло багато води. У політиці змінились пріоритети, з’явились нові люди, помінялись політичні технології. Прийшов час реформування деяких політичних осередків. Як-то Комітету демократичного округу Кінгс, який є організаційним органом Демократичної партії Брукліну.
Маючи приблизно 4500 місць, цей комітет представляє демократів Брукліну. До його складу входять члени з усіх околиць району. Він відіграє важливу роль у формуванні політичної арени Брукліну, висуваючи, наприклад, суддів і кандидатів на позачергових виборах.
Повітовий комітет не спромігся функціонувати, як активний, дорадчий і представницький орган. Його керівництво, виконавчий комітет, позбавило членів суттєвих можливостей обговорювати або голосувати щодо питань партії та брати участь у функціональних постійних комітетах, таким чином, забороняючи їм брати на себе суттєву роль у діяльності своєї партії.
Наразі Комітет демократичного округу Кінгс не дотримується багатьох власних правил, особливо тих, які мають допомогти його функціонуванню в більш прозорих та інклюзивних умовах. Наприклад, на вебсайті округу немає вказівок щодо того, як балотуватися в комітет, а необхідні постійні комітети не сформовано. Виконавчий комітет часто змінює правила Комітету демократичного округу Кінгс без попереднього повідомлення членів.
Партія повинна дотримуватися своїх правил, прийнятих усіма організаційними органами й поданих до Державної виборчої комісії. Наразі реформування Комітету демократичного округу Кінгс є своєчасним і доречним. Комітет може адаптуватися, щоби працювати більш демократично та задовольнити зацікавленість Бруклінських демократів до значущої участі.
Скандал після публікацій

Поки ж що, на пам’ять приходить скандал 2023 року, коли окружний прокурор Брукліну розслідував звинувачення в підробках і фаворитизмі в Демократичній партії району. Нагадаємо суть справи, тоді в серії, опублікованій у пресі було виявлено кілька підроблених документів, поданих до міської виборчої комісії, пов’язаних із партійним виконавчим директором. Документи включали підписи п’яти осіб, які пізніше сказали, що навіть не підозрювали, що їхні імена можуть бути замішані.
Прокуратура також розслідувала окремі претензії мешканця Брукліну, який стверджував, що партійні лідери, яких підтримує істеблішмент, обумовлювали можливість оплачуваної роботи на виборах волонтерською діяльністю або політичною лояльністю.
Розслідування було зумовлене публікацією перших статей, і поставило прокурора Еріка Гонсалеса в незвичайне становище офіційного розслідування високопосадовців окружної організації його власної партії. Що правда, у зв’язку із розслідуваннями, які тривали, звинувачень у правопорушеннях нікому пред’явлено не було.
Тоді громадські спостерігачі привітали цю подію. Вони сподівалися, що розслідування буде доведено до логічного завершення і таки будуть пред’явлені звинувачення.
Джерела: