Життя дивовижна річ. Іноді вона може повернути долю людини у несподіваний бік. Так і сталося з Річардом Стоуном. Спочатку він і уявити не міг, що все його життя буде пов’язане з політикою. І саме ця робота відведе його далеко від рідних берегів. Що ж було у житті дипломата, сенатор та політика родом із Брукліна. Більше на нашому сайті brooklyn-yes.com.
З півночі на південь
Річард Бернард Стоун народився у Брукліні у 1928 році. У рідному боро він довго не прожив. Стоун був зовсім хлопчиськом, коли вся родина переїхала до Маямі. Під палючим сонцем Флориди минули його шкільні роки. На малу батьківщину він повернувся вже дорослим чоловіком. Після Гарвардського університету Стоун вступив до юридичної школи Колумбійського університету в Нью-Йорку.
На початку освітнього шляху він вивчав мистецтво. Навіть здобув ступінь бакалавра. Але юриспруденція стала йому ближче. На жаль, «велике яблуко» не змогло підкорити його душу, і після закінчення навчання він повернувся до Маямі та відкрив там адвокатську практику. І в цей час розпочалася його політична кар’єра. З 1967 по 1970 він був членом сенату Флориди, а потім секретарем того ж штату.
Політична кар’єра
В 1974 році Стоун хотів стати сенатором США від штату Флорида. Йому вдалося перемогти і обійти досить такі впливового республіканця Джека Екерда. Відрив склав лише 2%.
Під час роботи сенатором він активно цікавився проблемою мігрантів та міжнародних відносин Америки із сусідніми країнами. У Флориді завжди гостро стояла проблема мігрантів із Куби. Він сприяв виділенню допомоги для біженців та намагався домогтися встановлення прав для етнічних кубинців. На таку позицію вплинуло тривале проживання у Маямі. Їхні проблеми стали йому рідними.
Крім підтримки кубинців він також цікавився проблемою Близького Сходу. Навіть був головою підкомітету з розв’язання цієї проблеми. Така активна позиція Стоуна з приводу мігрантів і Близького сходу, багатьом припала не до смаку. У наступні вибори до сенату він не пройшов. Хоча своїх політичних поглядів не змінив. Він дійсно бачив проблеми в цій сфері й намагався їх вирішити.
Далеко від батьківщини
У 1983 році тодішній президент США Рональд Рейган призначив Річарда Стоуна послом за особливими дорученнями та спеціальним посланцем у Центральній Америці. Він мав представляти не лише державу, а й самого президента. Головною метою його роботи було налагодження контактів із центральноамериканськими країнами. З 1979 року у Сальвадорі йшла громадянська війна. Основними протиставними силами виступали уряд країни та партизанський рух із соціальними та комуністичними поглядами. На боці Сальвадора були США, Гватемала, Гондурас, Чилі, Мексика, Бразилія та інші. А основну підтримку партизанам надавали Нікарагуа, СРСР, Куба, Китай та інші. Звичний стан речей США проти СРСР.
Америка активно намагалася взяти участь і постаратися врегулювати конфлікт, щоб у їхніх «сусідів» настав мир. Довгоочікуване перемир’я настало в 1992 році. Противники дійшли консенсусу — розпуск озброєних формувань партизанів, а з іншого боку — скорочення армії та реорганізація поліції. Внаслідок цього конфлікту загинуло 75 тисяч людей.
Незважаючи на інтерес Стоуна до країн Центральної Америки, послом він пропрацював лише рік. Нове посольське призначення він отримав лише в 1991 році. Джордж Буш-старший заявив про своє рішення призначити Стоуна на посаду посла Данії. У свої обов’язки він вступив у 1992 році та пропрацював до 1993 року.
Помер Річард Стоун у 2019 році. Похоронна церемонія відбулася на цвинтарі “King David Memorial Gardens” в окрузі Ферфакс штат Віргінія. І знов далеко від рідного боро.