Політична історія Америки багата на цікаві та доленосні події для мільйонів людей. Тут і політичні скандали, і вбивства, і передвиборчі перегони, за якими спостерігала вся країна. Однією з найяскравіших політичних подій, які в майбутньому сильно вплинули на життя американців та афроамериканців, було висування в кандидати на пост президента США афроамериканки. Ширлі Чисголм увійшла в історію країни та рідного боро як видатна жінка політик, перша темношкіра жінка в Конгресі США і просто та, яка не боялася бути собою. Більше на нашому сайті brooklyn-yes.com.
Вантаж стереотипів
Ширлі Аніта Сент-Хілл народилася у Брукліні в 1924 році. У сім’ї Чарльза та Рубі, іммігрантів з Гаяни та Барбадосу, було четверо доньок. Ширлі була старшою. У ті часи чорношкірим бруклінцям жилося непросто. Батько тяжко працював на фабриці, а мати була швачкою. Коли у 30-х роках почалася Велика депресія, сім’я Сент-Хілл зіткнулася з дискримінацією у трудовій сфері. Вони насилу зводили кінці з кінцями.
З самого дитинства батьки помічали за Ширлі прояви вольового та сильного характеру. Її мати взагалі характеризувала старшу дочку, як бунтарку. В юності Ширлі була ще тією хуліганкою. Вона не соромилася розв’язувати проблеми та схиляти людей на свій бік кулаками.
Базову освіту дівчинка здобула у Бруклінській жіночій школі, а потім продовжила навчання у Бруклінському коледжі. Основним предметом вивчення була соціологія. Ширлі була старанною ученицею. Дитяче бунтарство переросло у гострий розум і завзятість. Викладачі схиляли її до політичної кар’єри. Але сама дівчина не наважувалася йти у політику. Її життя було досить непростим. Під час навчання вона стикалася із подвійною дискримінацією. Чорношкірим жінкам на той час було дуже непросто. Їх не сприймали серйозно, лише як домогосподарок.
Через стереотипний вплив суспільства після навчання Ширлі працювала вихователькою у дитячому садку. Паралельно з роботою вона навчалася у Колумбійському університеті.
Чоловік – опора
Після університету Ширлі вийшла заміж за приватного детектива Конрада Чисголма. Після шлюбу вона взяла прізвище чоловіка. Він своєю чергою підтримував її у всіх її починаннях та суспільному житті. Разом вони поступово стали важливою частиною суспільства. Конрад часто говорив, що вплив сили волі його дружини був настільки сильним, що передавався і йому. Поряд з нею він був вищим, сильнішим, хоробрішим.
Ширлі вдалося успішно працювати одночасно на кількох фронтах. Поки її громадянська позиція лише починала свою побудову, Ширлі мала вже дуже успішну кар’єру в освітній сфері. Вона очолювала Дитячий центр Гамільтон-Медісон в 1954 році та консультувала Нью-Йоркське бюро захисту дітей. Незважаючи на успішну і перспективну кар’єру, Чисголм ще більше захоплював світ політики. В 1964 році вона стала представником округу Бруклін в Асамблеї штату Нью-Йорк. Саме з цього й розпочалася її політична кар’єра, яка перевернула світ патріархальної американської політики.
Велика гра
В 1968 році Ширлі вперше балотувалася до Конгресу США від 12 виборчого округу, до якого належав і Бруклін. Вона стала першою чорношкірою жінкою, яка зважилася на цей крок. Це була справжня битва титанів. Противником Чисголм був Джеймс Фармер – правозахисник і борець за расову рівність. Чисголм була ще зовсім зеленою в політиці, на відміну від Фармера, який був на короткій нозі з багатьма політиками та мером Нью-Йорка, зокрема.
Сама Чисголм про політику говорила, як про інший світ, де її стать була більш вагомою причиною для дискримінації, ніж колір шкіри. Чоловікам-політикам і журналістам було все одно якого кольору її шкіра, але те, що вона була жінкою, обурювало їх найбільше.
Але це Ширлі не налякало. Навпаки, це тільки розпалило в ній бажання йти далі. Компанія Чисголм відрізнялася від інших тим, що Ширлі знаходила підхід до кожного виборця. Бруклін – полінаціональний боро. Там проживає величезна кількість представників різних національностей та народів. Окрім спілкування іноземною мовою, Ширлі проводила свою компанію фактично на вулиці. Вона походить із бідного робітничого класу, і для такого ж класу проводила свою кампанію.
Ширлі Чисголм стала голосом афроамериканських жінок, а вони, своєю чергою, стали її опорою, яка допомогла їй перемогти.
Її успіх став показником того, що в цьому житті можливо все. Але для самої Ширлі реальність змела всі рожеві шори. Її відправили працювати до комітету із сільського господарства. Нова посада була абсолютно марною для її боротьби. Таке призначення вона сприйняла, як насміхання над нею. Але завзятість Ширлі допомогла їй перевестися в комітет, де вона була корисною.
Шлях до Білого дому
В 1972 році Чисголм шокувала всіх своїм рішенням брати участь у передвиборчих перегонах за місце президента США. На таке рішення її наштовхнула політика президента Ніксона. Ширлі була впевнена, що його політика лише нагнітає та загострює ситуацію між Північчю та Півднем, чорними та білими. Чисголм боролася за рівні права, за відсутність поділу за кольором шкіри.
То справді був великий крок як для афроамериканців, так і для американських феміністок. До Чисголм жодна жінка не наважувалася на подібне. У новій боротьбі Ширлі зіштовхнулася ще з однією проблемою — відсутність належної підтримки від феміністок. Політичне рішення Чисголм розкрило ще одну проблему американської спільноти — проблеми та погляди білошкірих та темношкірих активісток дуже відрізнялися.
Проблеми з усіх боків нападали на Чисголм. Якщо відсутність спільної мови з білошкірими активістками була очікуваною, то осуд афроамериканців був трохи несподіваним. Їм не хотілося бачити жінку-президента. І все одно який у неї був колір шкіри. Тоді Чисголм зрозуміла, що патріархальні засідки так само притаманні темношкірим чоловікам. Для неї це було незвично. Адже її чоловіка ніколи не принижувала така активної позиція.
Опоненти та журналісти приписували Ширлі різні цілі. І що вона є кандидатом від чорних, і що кандидатом від жінок. Але сама Чисголм завжди говорила, що вона є кандидатом від американського народу. І стать чи колір шкіри для неї не важливий.
Привид Кінга
За два роки до початку передвиборчої кампанії Чисголм було вбито Мартіна Лютера Кінга – голосу чорношкірої Америки. Він вважав, що на нього полював Ку-клукс-клан. Після цієї трагедії багато хто вважав і вірив, що будь-якого темношкірого політика та громадського діяча спіткає така сама доля. Але Ширлі не боялася. Її головними слоганами було лише два слова — непідкупна та непокірна. І це були не просто слова. Вона справді такою була — непробивним локомотивом правди та честі.
Незважаючи на всю свою силу волі та жорсткість, Чисголм була розумною жінкою і чудово розуміла, що вона не стане президентом США. Вона розпочала свою кампанію чітко знаючи, що перемоги не буде. Але вона й не мріяла про Білий дім. Їй набагато цікавіше було спостерігати, як застарілий політичний устрій Америки тремтить від її голосу.
Проти Ширлі було ще три інші кандидати-чоловіки від Демократичної партії. Проти її 152 делегатів, вони мали 1729.
Вона не перемогла. Але Ширлі Чисголм зробила щось важливіше — показала, що боротися за президентське крісло може кожен.
Життя після
Коли передвиборчі перегони закінчилися, Чисголм повернулася до роботи в Конгресі. Її головними цілями під час роботи була боротьба за репродуктивне право жінок, критика війни у В’єтнамі. Ширлі порушувала гострі теми та розкривала «нариви» суспільства, показуючи всім, що до справедливого і рівного суспільства ще дуже далеко.
З якими б труднощами вона не стикалася, але до Конгресу її переобирали сім разів. В 1982 році вона вийшла на пенсію і присвятила себе своєму другому чоловікові. Політику вона залишила, але своєї активної позиції вона не змінювала. В 1984 році допомогла сформувати Національний політичний конгрес чорношкірих жінок. А за Клінтона навіть встигла попрацювати послом на Ямайці.
Ширлі Чисголм померла за три роки до перемоги Барака Обами. Її кар’єра змогла струснути світ політики, що призвело до руйнації бар’єрів. На її склепі в Баффало написано: “Не куплена і не продана”.