Коли термін його сенаторства закінчився, він взагалі пішов з політики. Було кілька спроб Республіканської партії знову висунути його на посади мера Брукліну, губернатора Нью-Йорка і мера Великого Нью-Йорка після консолідації. Однак він відмовився балотуватися знову, хоча в 1896 році Сет Лоу заявив, що відмовиться від своєї власної кандидатури в Союз громадян, якщо саме він буде готовий балотуватися на посаду мера Нью-Йорка. Мова йде про Фредеріка А. Шредера, який працював мером Брукліну. Більш докладно про американського промисловця і політика німецького походження читайте на brooklyn-yes.
Еміграція із Прусії
Фредерік А. Шредер народився в Трірі, це Королівство Пруссія, у 1833 році. Його батько Міхаель Шредер був купцем, який пізніше працював землеміром. З 1841 року Шредер був учнем гімназії Фрідріха-Вільгельма в Трірі, одного з найстаріших закладів середньої освіти в Німеччині. Однак академічні досягнення Шредера були низькими. У 1848 році він кинув школу. У тому ж році померла мати Шредера, Саломея. Через рік він разом з батьком і двома сестрами покинув Трір і емігрував до США. Найстарший брат Фредеріка А. Шредера залишився в Німеччині, але через кілька років приєднався до решти сім’ї. Рішення сім’ї Шредер покинути Німеччину, ймовірно, було пов’язане з подіями революції 1848 року. Міхаель Шредер, здається, симпатизував демократичній справі. Сім’я прибула до США 10 травня 1849 року й оселилася у Брукліні.
Відкриття власної фірми
В 1852 році Шредеру вдалося заснувати власну тютюнову мануфактуру. У 1867 році заснована Шредером фірма “Schroeder & Bon” перемикнула свою діяльність з виробництва сигар на імпорт тютюнового листя. Фірмі й особисто Шредеру — приписують впровадження тіньового тютюну, що на той час було важливою інновацією. Його успіх у тютюновому бізнесі дозволив Шредеру розпочати інші бізнес-проєкти. Він відіграв важливу роль у розвитку острова Шелтер і побудував там власну літню резиденцію. У 1867 році Шредер був одним із засновників Німецького ощадного банку, більш того, він залишався президентом банку до самої смерті.
У 1871 році Шредер був висунутий Республіканською партією на посаду міського голови Брукліну. Він був обраний і служив протягом одного року. Під час свого терміну Шредер намагався покращити фінансову ситуацію в місті та боровся проти «Бруклінського кільця», політичної машини, якою керував «Бос» Демократичної партії Г’ю Маклафлін. Як повідомляється, Шредер навіть подав до суду на деяких корумпованих чиновників і змусив їх повернути державні гроші, які вони поклали у власні кишені.
Боротьба з корупцією
Шредер не домагався переобрання, але балотувався на посаду мера в 1875 році. Він був обраний і використав свій термін для продовження боротьби з корупцією. Під час правління Шредера було відкрито Ocean Parkway і протягнуто перший дріт Бруклінського мосту.
Шредер був членом Сенату штату Нью-Йорк у 1880 і 1881 роках. Під час роботи в сенаті Шредер зіграв важливу роль у створенні нового статуту міста для Брукліну. Новий статут посилив посаду міського голови та замінив комісії з трьох голів, які керували міськими департаментами, одним. Шредер також виступив ініціатором закону, що обмежує суму боргу, яку муніципалітети можуть взяти на себе.
Коли термін його сенаторства закінчився, Шредер пішов з політики. Точні причини небажання ексмера шукати іншу політичну посаду невідомі. Шредер помер у 1899 році в Нью-Йорку. Причиною його смерті стала пневмонія, якою він заразився на похоронах своєї доньки Мері Джейн. Його дружина, з якою він одружився в 1854 році, його син і ще п’ять дочок пережили його. Смерть Шредера оплакували навіть у його рідному місті Трір.